Про нього мріють всі, і кожен з нас розуміє його по-своєму. Але що ми дійсно знаємо про щастя? 

Про нього говорять і пишуть з часів Античності. Але мислителі і вчені не можуть прийти до згоди, що це таке - щастя - і як його досягти. Його оголошували і головною метою, і сенсом існування, і шкідливою ілюзією, що заважає людині наблизитись до істини. Психологи почали серйозно вивчати щастя лише чверть століття тому. З тих пір різні дослідження злилися в рух позитивної психології. Так виникла наука про хороше життя, або, як її часто називають, наука про щастя. І тепер про благополуччя,  задоволеність, радість життя можна говорити, спираючись на дані експериментів та перевірені факти. Багато з них змушують переглянути загальноприйняті уявлення ... 

Оцінка життя в цілому 
Немає нічого важчого, ніж визначити, що таке щастя. Одні з нас називають щастям короткостроковим, але дуже інтенсивним станом блаженства, інші - стабільне відчуття благополуччя, хтось говорить про нього як про володіння чимось важливим або про особливе відчуття, яке не залежить від того, чи є для нього об'єктивні підстави... Якщо, проте, визнавати щастям таке життя, яке ми вважаємо максимально задовільним та позитивним, то факти незаперечні: найбільш щасливі не ті, хто відчуває найгостріші переживання блаженства, а ті, у кого позитивне світовідчуття найбільш стабільне. Але об'єктивні "причини" для щастя виявляються не завжди. Професор Бременського університету (Німеччина) Урсула Штаудінгер називає це парадоксом суб'єктивного благополуччя : ми часто щасливі незважаючи на те, що для цього немає причин.

Щастя більше, ніж нам здається 
Навіть найщасливіші люди іноді сумують, а самі нещасні переживають чудові моменти. Щастя виникає не завдяки нам або обставинам, воно підкоряється лише своїй логіці, і можливо, тому ми схильні його недооцінювати. Американські психологи попросили учасників дослідження оцінити рівень щастя у тих, хто обділений долею (інвалідів, безробітних, психічно хворих людей, бідних афроамериканців), і потім порівняли результати з реальною картиною. Більшість опитаних вважали, що такі люди просто не можуть бути щасливі, а насправді серед них виявилося значно більше щасливих, ніж нещасливих людей. Практично у всіх країнах і соціальних групах середній показник щастя набагато вище нульової позначки (лише в рідкісних випадках він опускається нижче неї). Навіть у найбільш несприятливих і важких для виживання місцях - в африканських джунглях, у снігах Гренландії і в нетрях Калькутти - населення швидше щасливо, ніж ні.

Воно залежить від нас, а не від обставин 
Від чого залежить те, наскільки ми щасливі? Американські психологи Соня Любомирські і Кен Шелдон узагальнили все, що відомо науці на цей рахунок, і представили у вигляді кола, розділеного на три частини різних розмірів. Найбільша (половина кола) - це вплив нашого темпераменту, складу особистості, тобто спадковості. Деякі з нас з дитинства відчувають себе в цілому щасливими, що б з ними не відбувалося, іншим же важко відчути, що у них все добре. Найменша частина (приблизно 10%) - це вплив зовнішніх обставин, включаючи місце, де ми живемо, рівень наших доходів, якість освіти, приналежність до певного соціального кола і т. п. Так що, з точки зору психологів, їхати кудись в гонитві за щастям просто безглуздо. Нарешті, ще одна велика частина (40%) - те, як ми самі будуємо своє життя: до яких цілей прагнемо, з якими людьми спілкуємося, які заняття вибираємо, який спосіб життя ведемо ... Так що наше щастя залежить від нас самих значно більше, ніж ми звикли думати.

Бути задоволеним корисно 
Переживання щастя саме по собі чудово. Але щасливі люди виявляються до того ж професійно більш успішними, їх вище цінують керівники і клієнти, вони рідше і на більш короткий термін опиняються без роботи і рідше змінюють її. У цілому вони більш здорові, пропускають менше робочих днів через хворобу. Щастя, а також позитивні емоції, почуття задоволеності, відчуття благополуччя і надії зменшують ризик серцево-судинних хвороб, цукрового діабету, застуди. В однакових життєвих умовах щасливі люди живуть довше, мають краще. Вони більш альтруїстичні, соціально активні, доброзичливішими сприймають інших, краще вирішують творчі завдання. Загалом, щастя, як тепер відомо науці, не робить нас егоїстами, навпаки, зацикленість на собі і неувага до оточуючих набагато більш характерні для тих, хто нещасливий.

Щастя може рости 
У кожного з нас є індивідуальний діапазон щастя: хоча життєві події і впливають на відчуття щастя (в ту чи іншу сторону), через певний час його рівень знову повертається до вихідної точки. Однак не у всіх: можливі стійкі зрушення індивідуального рівня щастя (як правило, у бік збільшення). А тому, знаючи способи підвищення рівня щастя і застосовуючи їх у своєму житті, ми дійсно можемо стати щасливішими. Отже, щастя можливе. На нього впливають багато чинників, але залежить воно в більшій мірі не від зовнішніх обставин, а від того, як ми будуємо своє життя. Ед Дінер і Мартін Селігман порівнюють справжнє щастя з прекрасною симфонічною музикою, де звучання створюється багатьма інструментами, але жодного з них окремо не достатньо. А шлях до щастя у кожного свій, без загальних рецептів, за відсутності універсального ключика, який відкриє нам ці двері, д. л.